wybierz język: Україна Polski Türk English

Спільний кордон – спільна культурна спадщина

Новий погляд на польські та турецькі фортеці над Дністром

Інше

Шанець Панни Марії знайдено

Під час експедиції в червні в рамках проекту наша команда намагалася знайти сліди невеликої польської фортеці над Дністром. Шанець охороняв конвої із забезпеченням та військом, що прямувало до Окопів Святої Трійці в часі воєн з Туреччиною. Однак нам не вдалося натрапити на залишки фортифікації. Тому ми вирішили краще підготуватися і повернутися через деякий час.

Залишки форту були зазначені на карті Галіції кінця XVIII ст. авторства F. von Mieg’a. Укріплення повинні були би знаходитися на шляху на захід від села «Городок». Детальний перегляд доступних супутникових знімків дозволив знайти у згадуваній околиці обриси, що нагадували два бастіони. Потім ми вирушили на місцевість, але весь цей час залишалися сумніви… Може, то взагалі не є те місце … Обриси, які читалися з космосу могли б бути залишками південного і західного бастіонів. На згадуваній архівній карті власне той останній бастіон не позначений. Очевидно в той час він вже не був помітним на поверхні…

В результаті ми дісталися на місце… Посеред високих бур’янів значно складніше розпізнати залишки насипів і ровів, ніж з льоту птаха чи з космосу, однак на місцевості можна побачити залишки невеликого насипу – платформи зі сходу, відділеної збереженою частиною рову. На згадуваній платформі стоїть будинок, очевидно для садиби з початку XX ст. та інші об’єкти, добудовані в часи радянської влади. Трохи далі в стороні Дністра, ззовні від потенційних фортифікацій, видно обриси могил сучасного кладовища. Земля на свіжонасипаних могилах – чиста. Ми не зафіксували фрагментів розбитого керамічного посуду, ані інших слідів більш ранньої діяльності людини… Поблизу чоловік копає нову могилу. Підійшли ближче, почали розмовляти. Дізналися, що він немісцевий, але знає когось, хто може розказати більше. Дістає мобільний телефон і телефонує. Невідомий нам співрозмовник підтверджує наші припущення… Це місце тутешні мешканці традиційно називають «Польська застава»… Отже, ми на місці! Шанець знайдено!

Звичайно, найближчим часом потрібно ще раз повернутися. Використати момент, коли на полях довкола не буде бур’янів і почати докладні пошуки.

Повертаючись до слідів, які можна розпізнати на супутникових знімках, варто додати, що фортифікація була закладена в плані прямокутника, довші боки якого були орієнтовані на лінії NE-SW. Довжина фортифікаці невідома до кінця, але орієнтуючись по забарвленнях ґрунту на орному полі можна припустити, що сягала вона близько 190 м. Ширину фортифікації можна обрахувати завдяки збереженим слідам двох бастіонів, близько 120 м.

Варто зазначити, що з підвищення, на якому насипано укріплення можна було добре бачити частину Дністра, що поруч (близько 700 м на південний захід), а також переправу на Сереті (близько 1000 м на південний схід). Зазначені відстані однак вказують і на те, що залога не мала шансів ефективно обстрілювати з гармат жоден із згаданих об’єктів. То була сторожова вежа, з якої у разі потреби діяли офенсивно, вживаючи кавалерію, а також для безпечного укриття конвоїв з допомогою, що направлялися до Окопів Святої Трійці.